ЖЗЛ Токмак Г.Г. Чечет  
"Літа орел"

Петро Симоненко

Життя винахідника літальних апаратів Г. Г. Чечета —це невпинний політ за сонцем. У небі, яке мріяв покорити цей невтомний шукач надійних і міцних крил для людини, йому ясно сяяло незгасне сонце правди і вселюдського добра. Він злетів назустріч тому сонцю, полишивши в пам'яті нащадків світлу вдячність за щедро подаровані крила. Крила розуму, пристрасті, дерзання...

Про дні напружених творчих пошуків цієї крилатої людини і розповідає документальна повість Петра Симоненка «Літа орел».

Художник Г. Д. Нестеренко

БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

Петро Ларіонович Симоненко народився 9 січня 1927 року в м. Токмаці Запорізької області.

З 1943 по 1951 рік — на військовій службі; демобілізувавшись, працює на журналістській роботі.

Закінчив у 1961 році Вищу партійну школу при ЦК КП України. Нині працює старшим редактором в журналі «Прапор».

Друкувався в республіканських газетах і журналах. «Літа орел» — його перша книга.

ВІД АВТОРА

У документальній повісті «Літа орел» розповідається про життя і творчі шукання одного з перших авіаторів нашої країни, винахідника різних літальних апаратів, селянина з села Каї-Кулак (нині село Трудове Токмацького району на Запоріжжі) Г. Г. Чечета і про авіаконструктора М. В. Ребікова. Літак Чечета і Ребікова ЧУР № 1 експонувався у 1912 році на міжнародній повітроплавній виставці в Москві. Деякі спільні здобутки Г. Г. Чечета і М. В. Ребікова стали надбанням світового літакобудування і досі застосовуються в авіаційній промисловості.

В основі повісті — справжні факти. Проте, це не докладна біографія головних героїв: для цього довелося б писати велику книжку.

В доборі матеріалів, спогадів і документів мені допомогли працівники відділу мікро-фільмофотокопіювання Державної ордена Леніна бібліотеки імені В. І. Леніна в Москві, працівники Нікітського ботанічного саду в Криму і Кримського обласного архіву, авіаконструктор і історик авіації кандидат технічних наук В. Б. Шавров (Москва), сини Г. Г. Чечета — І. Г. Чечет та Я. Г. Чечет, племінники Г. Г. Чечета —С. М. Сизоненко та Г. М. Сизоненко, працівник Запорізького обласного архіву А. Г. Насєдкін, житель м. Молочанська на Запоріжжі В. Ф. Матвіець та колишній редактор газети «Радянська Донеччина» В. Я. Сіробаба. Всім їм складаю нашцирішу подяку.