Спорт в Токмаке - Акробатика в СШ №2

Зі спогадів Денисенко М.М.

Після вступу до Сімферопольского інституту мене запросили в піонерський табір «Сонячний» фізкультурним працівником. Це була моя маленька практика роботи з дітьми. Мені вдалося знайти спільну мову з дітьми. А діти були не прості. Це були діти з Токмака, Запоріжжя, Мелітополя, Києва.

У 1966 році в таборах не тільки годували, а й зобов’язували займатися фізкультурою. Вперше в піонерських таборах почали проводити спартакіади. Наш піонерський табір став переможцем спартакіади.

А в жовтні 1966 року звільнилося місце вчителя фізкультури в СШ №2. І я покинув завод і перейшов працювати в освіту, де і пропрацював до 2004 року. Дуже тяжко було починати. Одна справа, коли ти сам займаєшся фізкультурою, зовсім інше, коли ти хочеш навчити дітей. Директором СШ №2 була Березовська Валентина Микитівна .

Працювати мені довелось у парі з Володимиром Сидоровичем Манусовим, дуже досвідченим педагогом і людиною, яка дуже любила свою справу .

На жаль, в СШ №2 не було спортивного залу і зимою доводилось працювати в класній кімнаті 6Х9 м (а дітей у класі було 40-45 чоловік), це всього трохи більше квадратного метра на чоловіка. А в цій кімнаті ще стоять 5-6 гімнастичних снарядів. Та ми справлялись, другого виходу не було.

Діти із задоволенням займалися на уроках гімнастикою та акробатикою, а після уроків о 19:30 приходили на секцію гімнастики. У школі заняття проходили у дві зміни, з 8:00 до 19:30 вечора. Доводилось працювати майже цілий день, а платили 80 руб. за місяць. Але в мене була перспектива - через три роки отримувати до 100 руб, а через 5 років - більше. На жаль, в радянські часи нас привчали більше працювати на ентузіазмі. Поступово звикаєш до всього, і я звик до дітей, до своєї роботи. Навчив дітей грати в н/теніс, волейбол, баскетбол, гандбол. У той час участь у змаганнях брали учні середніх шкіл Токмака і Молочанська. І змагання проходили, як останній бій. Дуже любив готувати дітей до змагань вчитель фізкультури Молочанської СШ №2 Сердюк Микола Михайлович. Хороших легкоатлетів готував Головін (СШ №1 м. Молочанськ). В СШ №5 полюбляли волейбол завдяки ентузіазму Видиша Івана Мойсейовича, Рєзнік Ольги Іванівни. В маленькій школі в м.Молочанську працював Леонід Микитович Таран, у школі якого було не більше 70 учнів, а він змагався успішно з токмацькими восьмирічками ВШ №3, ВШ №10, ВШ №13, ВШ №15.

Запам’ятався один випадок на змаганнях із гандболу. Змагання проводились у палаці спорту заводу ім. С.М Кірова. Боротьба в основному розгорілась між командами СШ №2 (Молочанськ), СШ №2 (Токмак) і СШ №5. Перед останнім туром СШ №2 обігрує СШ №5 і стає лідером, але в нас ще залишилась одна гра з СШ №4 (м.Токмак). Якщо ми виграємо, то зрівняємося з молочанською командою за очками, та різниця забитих і пропущених м’ячів була краща в молочанців. Щоб вибороти 1 місце, нашим хлопцям потрібно було обіграти СШ №4 з різницею в 20 м`ячів. І хлопцям це вдалось. У напруженій боротьбі хлопці закинули у ворота суперників 42 м’ячі , а пропустили - 21 м’яч. Мета була досягнута .

Наша команда посіла 1 місце і як переможниця виступала на обласних змаганнях школярів, де виборола третє місце. Склад команди: Яковенко Володимир, Дідько Сергій, Лисенко Микола, Сердюк Володимир, Буган Георгій, Слава Іван, Іголкін Сергій, Таран Андрій .

На жаль, шкільна атмосфера не дуже заохочує дітей займатися фізкультурою, вважаючи її несерйозним предметом. Таке ж відношення і в державі було і залишається нині. Мало приділяється уваги популяризації фізкультури серед дітей.

Якщо в Болгарії 5 уроків фізкультури на тиждень, то в нас- 2 уроки, а зараз, мабуть, один. З першого класу дітей навчають не спеціалісти, а учителі початкових класів, яким спочатку треба навчити писати і рахувати, а потім, якщо залишиться час, вивести на фізкультуру. А зараз планують фізкультурою займатися теоретично. Якщо раніше на уроках з гімнастики здавали вправи на брусах, на колоді, перекладині, стрибки через коня і козла, то зараз вправи з гімнастики - тільки підтягування (для хлопців) та згинання і розгинання рук (для дівчат). А в легкій атлетиці викинули крос, який не дуже приємний , але необхідний. Так і виховуємо слабо розвинуте покоління. Ми забули про спартанське виховання, Сокольську і Шведську системи, про нармотиви ГТО. Думаю , це все пройде і нам доведеться повернулися обличчям до фізкультури.

Хочеться розповісти ще про один епізод зі шкільного життя. Кожний рік в області проводились спартакіади серед учителів. В освіті за підготовку команд відповідав профсоюз . На той час головою профспілки вчителів був Бредіхін Анатолій Григорович, а відповідав за спортивну роботу Левченко Іван Степанович. Звичайно, змагатися з учителями з Мелітополя, Запоріжжя, Бердянська було нелегко, але ми боролись. В подальшому підготовку команд доручили мені. Ми виставляли команди з волейболу, жіночі і чоловічі, л/атлетики, стрільби, н/тенісу. Поступово наше місто стало займати провідні місця на змаганнях. Чоловічі команди з волейболу боролися за 1-2 місце (Шарий Анатолій, Третенко Геннадій, Лисенко Юрій, Дяченко Іван і т.д.). А стрільці нижче 3-го місця не опускалися (Коваль Ростислав Григорович, Недоступ Любов Володимирівна, Юрченко Ів.Ів.) .Два рази ми перемагали в н/тенісі (Денисенко М.М., Дяченко І.А., Соколовський З.О.) Два рази мені вдавалося стати чемпіоном області серед учителів. А Павлюченко Володимир, вчитель фізкультури Молочанської СШ №1, був збірником області зі стрибків у висоту і виступав на Республіканських змаганнях у Києві.

Будучи відповідальним за фізичний стан вчителів міськво, я запропонував тодішньому зав. міськво Сагану Сергію Никифоровичу провести першість міста серед учителів з таких видів спорту: волейбол, н/теніс, шахи, стрільба. У змаганнях брали участь всі школи м. Токмака . Восьмирічки об’єдналися і створили свої команди, середні школи виступали кожна своєю командою. Змагання пройшли чудово, вчителі відчули себе молодшими. До мене ще давно звертались вчителі з проханням кожного року проводити такі змагання, але профсоюз цю ініціативу не підтримав, на жаль. А людям хочеться «хлеба и зрелищ « .

Так пройшло сім років роботи в школі , цікаві , але дуже важкі . У цей час я вже працював сумісником в ДЮСШ міськво. А в 1972 році перейшов працювати тренером по гімнастиці в спортивну школу.